Як відрізнити дичку від нормальної трави

Напевно, ви чули про те, що не психоактивні коноплі (простими словами – дичка), широко використовуються в промисловості. Її щільне стебло після спеціальної обробки є відмінним матеріалом для створення тканини, канатів та іншої текстильної продукції.

Наукова назва дички – рудераліс. Це культура, яка пристосовується до будь-яких умов (іноді, дуже екстремальних), і не потребує особливого догляду. Так як такі коноплі ростуть повсюди, у споживачів часом виникає питання, як відрізнити дичку від нормальної трави. Можливо, ви помітили кущ канабісу і сумніваєтеся, чи підходять його шишки для куріння. Щоб не витрачати час на марну сушку та безперспективну дегустацію, ознайомтеся з характерними ознаками, які видадуть дичку.

Наскільки сильно рудераліс відрізняється від індики та сативи?

Рудераліс дуже схожий на канабіс інших фенотипів. Він ніколи не виростає високим, стандартна довжина стебла – 30-50 см. Стебло тонке, листя широке (але дещо вузкіші, ніж у сортів індики). Якщо лист дички зірвати і пом'яти в пальцях, можна відчути виражений, солодкуватий аромат. Листя розділені на 5-9 сегментів, вони досить темного кольору.

Кущі дикої коноплі розвиваються за чоловічим або жіночим типом, їх приналежність до однієї з статей можна визначити в момент цвітіння. Як відрізнити дичку від нормальної трави за суцвіттям? Як правило, рудераліс виробляє дуже маленькі шишки сірого відтінку. Навіть якщо придивитися, на них ви практично не побачите тріхом.

Дичка більш витягнута, ніж індика та сатива, її не можна назвати гіллястою. Однак, розпізнати її зовсім не просто, особливо для початківця гровера. На стадії вегетації канабіс всіх трьох фенотипів має багато подібних характеристик, що ускладнює завдання. Проте, вже на фазі цвітіння рудераліс видасть себе відсутністю трихом.

Де росте дичка?

Рудераліс росте скрізь. Ботаніки стверджують, що його батьківщиною є Сибір та Казахстан. Проживаючі в таких важких умовах, дичка набула корисної якості - стресостійкість. Поступово вона поширилася по всій Східній Європі, стала звичною для нас рослиною, яка часто зустрічається на узбіччі дороги, у лісі, на покинутих полях.

Складніше сказати, де дичка рости не може. Щоб вона могла існувати, достатньо невеликої ділянки землі та вологи. Нестача сонячного світла, холод, пекуче сонце - нічого не здатне вбити рудераліс, він звикне до всього. Завдання цієї рослини полягає виключно у розмноженні. Тому перед тим, як завершити свій життєвий цикл, воно відтворює насіння. Насіння дикої коноплі легко обсипається на землю.

Насіння конопель поширюється територією з вітром, птахами та тваринами. У природному середовищі вони проростають наприкінці квітня або на початку травня, під впливом вологи та теплого весняного сонця. Цвісти рудераліс починає автоматично, не чекаючи змін у тривалості світлового дня. Як правило, квіти починають формуватись через 60-90 днів після появи сходів. Відповідно, це відбувається у липні-серпні.

Навіщо гровери цікавляться, як відрізнити дичку від нормальної трави?

Зустрівши на своєму шляху кущ конопель споживачі замислюються, чи можна отримати від нього якийсь ефект. На жаль, використовувати рудераліс в рекреаційних цілях не має сенсу. У дичці практично відсутня ТГК, інші канабіноїди вона виробляє також слабко. Якщо провести лабораторний аналіз суцвіть дички, то з'ясується, що ТГК у них приблизно 0,1-1%. Такої концентрації для людини дуже мало.

Проте відчути сонливість внаслідок куріння рудералісу все ж таки реально. У рослині містяться різні сполуки (зокрема, терпені), які можуть мати на споживача певний вплив. Але максимум, що він відчує – розслаблення.

Купити автоквітучий фемінізований сорт коноплі Auto Snow Ryder Feminised, Auto Strawberry Banana Feminized (Canadian Seeds).