Головна відмінна риса сативних сортів - великі пишні кущі, які досягають кількох метрів заввишки, зазвичай 2-4 метри. При цьому період зростання та дозрівання врожаю може досягати півроку. За цей час рослина кожною клітиною вбирає сонячне світло та наповнюється енергією. Кущі продовжують рости навіть після початку цвітіння. При зміні світлового режиму деякі сорти можуть навіть прискорити зростання вдвічі. Але всі ці особливості зростання перекриває рясний врожай. Ароматні шишки рясно покривають кущ і з однієї рослини можна зібрати близько 1-2 кг якісного продукту.
Назва "канабіс сатива" вперше була використана в 18 столітті, хоча генетично цей підвид був відомий з давніх часів. Першим, хто використав термін "сатива", був відомий шведський ботанік Карл Лінней. Сативні сорти канабісу віддають перевагу жаркому вологому клімату. Вважається, що батьківщиною сативи є Південна Африка, Колумбія, Мексика та Таїланд. Всі ці регіони поєднують схожі кліматичні умови зі стабільною теплою температурою протягом року. За цей час рослина повністю виростає і покривається рясним врожаєм.
Клімат залишив відбиток на розвитку рослин. Кущі розвиваються неквапливо, поступово формуючи нові пагони. Ближче до харвесту кущ нагадуватиме невелике пухнасте дерево, а не традиційний кущ конопель. Щоб рослина повною мірою розкрила свій потенціал, йому необхідні стабільний клімат і достатня кількість часу. У нашому регіоні таких умов можна досягти, якщо використовувати різні хитрощі та мати великий досвід вирощування канабісу.
Зовнішній вигляд кущів має характерну будову, яка їх кардинально відрізняє від індичних сортів. Кущі розлогі з великими гілками, що відходять від центральної коли, і великим простором між вузлами. Листя досить тонке, що дозволяє ефективніше утримувати вологу і живити рослину навіть за високих температур. Крона негуста, легко пропускає сонячне світло і повітря, які забезпечують вентиляцію і не дозволяють затримуватися волозі. Така будова куща уберігає рослину від розвитку плісняви та грибків.
Шишки рясно покривають кущі, вони на відміну від індики, досить дрібні та пухкі. За врожайністю сативні сорти дають щедріший врожай порівняно з індичними видами.
Головна особливість - потужний та незабутній ефект, який збуджує та пробуджує мозок, активує мозкову та фізичну діяльність. Розкриває творчий потенціал та практично не впливає на рухову активність курця. Сативні сорти характеризуються високим вмістом ТГК (19-28%) та невеликою кількістю КБД.
Через великі розміри конопляних кущів сативні сорти прийнято вирощувати на вулиці. Але сучасні сорти практично не містять 100% сативи і є гібридами. Сативодомінантним вважається сорт із вмістом сативи понад 65%. Такі рослини мають усі характеристики традиційної сативи, але за зовнішніми ознаками можуть такими не бути. Їх легко культивувати, але при цьому вони мають компактніші розміри, які ніяк не позначаються на кількості та якості врожаю.
Для контролю за зростанням кущів рекомендується використовувати різні методи тренувань, які також сприятимуть збільшенню врожаю. Досвідчені гровери рекомендують прищипування та обрізання. Вирощувати сативні сорти можна в аутдорі, теплицях, гроурумах та гроубоксах.
Сативні сорти продовжують активно зростати навіть після переходу на етап цвітіння. Тому рослини не слід тривалий час тримати на фазі вегетації. Після досягнення рослиною висоти 30-50 см її можна сміливо переводити в цвітіння, змінюючи світловий режим. Якщо цей період затягнути, то ймовірність того, що рослина вимахає до стелі, досить велика. Перед посадкою насіння в ґрунт варто враховувати, що сатива може цвісти близько 4-5 місяців. Тому при вирощуванні у відкритому ґрунті або теплиці рослини висаджують у вигляді розсади, яку потім переносять на постійне місце зростання і практично одразу переводять на фазу цвітіння. Це робиться для того, щоб і в нашому кліматі рослина змогла сформувати повноцінний врожай.
Головним завданням гровера під час культивації сативи є контроль за зростанням куща. При вирощуванні в індорі висота рослини в більшості випадків не повинна перевищувати 2,5 м, тому гровер повинен використовувати різні хитрощі:
- використовувати невеликий горщик. Чим більший обсяг вазону, тим вищою і потужнішою буде рослина. Ідеальне рішення горщика по 15-20 літрів. Рослина не сильно витягуватиметься і сформує пишний кущ;
- тренування та обрізання куща. Для цього використовуються методи з низьким та високим стресом. Сатива добре переносить підгинання, обрізання, топінг, фімінг та інші методи.
- низьке розташування лампи. Весь період зростання куща лампа має бути максимально близько до крони. Це вбереже рослину від витягування, але заодно необхідно контролювати, щоб на листі не з'явилися опіки. Якщо це сталося, потрібно відкоригувати висоту і потужність лампи.
Батьківщиною сативи є спекотні тропіки, тому при вирощуванні в індорі рослині необхідно забезпечити наближені до природних умов.
Температура має бути в межах 18-35 градусів і бажано, щоб вона була стабільною та не змінювалася протягом доби. Ідеальна температура 24-28 градусів. Якщо відбуваються різкі стрибки температури, то рослина може зупинитися у розвитку і сформувати недостатню кількість врожаю.
Сатива дуже сприйнятлива, тому на кожному етапі розвитку потрібно стежити за вологістю. У період нарощування зеленої маси вона має бути в межах 50-65%, а ближче до харвесту знизитися до 40%. Висока вологість допустима лише у період пророщування насіння.
Зменшити вологість допоможе якісна система вентиляції та зниження інтенсивності поливу. Якщо це не допомагає, то рекомендується застосувати метод дефоліації, яка покращить циркуляцію повітря у коли та у кроні куща.
Висвітлення має бути потужним та якісним. Для цього можна використовувати лампи ДНаТ або професійні LED світильники. На кожен квадратний метр площі необхідно встановити 250-300 Вт при світлодіодному висвітленні та 400-600 Вт при використанні ДНаТ. Режим освітлення стандартний: на фазі вегетації 18/6 при перекладі на цвітіння 12/12. Для формування імунітету рекомендується затіняти рослини на деякий час.
При вирощуванні у відкритому ґрунті потрібно вибирати добре освітлені ділянки на пагорбах. Сонячне світло повинне бути мінімум 10 годин на день. Якщо рослин кілька, то висаджують їх у ряд із півночі на південь. Таким чином, сонце буде рівномірно освітлювати рослини протягом дня.
Сативні кущі не люблять рясний полив, але недолік вологи також негативно позначиться на їхньому розвитку. Тому при вирощуванні у відкритому ґрунті краще вибирати ділянки з доступом до водойми, це полегшить процес культивації.
Полив проводять невеликими порціями, щоб не спровокувати розвиток плісняви та грибків. Таким же методом виробляють і підживлення, які вносять у міру виникнення дефіцитів або під час переведення рослини в наступну стадію розвитку.
При використанні готових добрив найкраще використовувати 0,2-0,5 дози від зазначеної в інструкції. При цьому не зайвим буде проведення промивання кожні 2 місяці, особливо перед збиранням урожаю.