Усталене уявлення, що марихуана — це рекреаційна рослина, заважає об'єктивно оцінити надзвичайно широкий діапазон терапевтичних ефектів. Про стадію дозрівання зручно судити за кольором трихом, а знання сорту коноплі підвищує точність візуального аналізу.
Суцвіття коноплі, в яких не формується насіння, спрямовують усю енергію та поживні речовини на синтез вторинних метаболітів. Вони концентруються в залозистих волосках — трихомах, і за їхнім кольором можна судити про вміст тих чи інших канабіноїдів. Загалом існують три основні стадії стиглості:
Канабіс — живий організм, тому біосинтез канабіноїдів і терпенів проходить кілька стадій, і одні речовини поступово змінюються іншими. Кожен із цих інгредієнтів має власні виразні ефекти, але проявляються вони по-різному, і значення має навіть спосіб вживання, а не лише час збору врожаю. Трихоми — це накопичувач вторинних метаболітів, які сигналізують про канабіноїдний склад, адже домінувальні канабіноїди мають різну оптичну активність, тобто по-різному заломлюють світло. Але спершу потрібно уточнити, що саме синтезується в шишках марихуани.
У живій рослині канабіноїди перебувають у кислотній формі: замість звичного канабідіолу (КБД) — канабідіолова кислота (КБД-А), замість тетрагідроканабінолу (ТГК) — тетрагідроканабінолова кислота (ТГК-А) і так з усіма канабіноїдами. Канабігеролова кислота (КБГ-А) — це вихідний матеріал для синтезу більшості канабіноїдів, зокрема з неї утворюються ТГК-А і КБД-А. Є й інші канабіноїди, які синтезуються з канабідиварінової кислоти (КБДВ-А). Ці речовини не мають психоактивних властивостей, але мають дуже потужний терапевтичний потенціал як протизапальні, апетитостимулювальні та знеболювальні засоби, які зараз активно досліджують і навіть проводять їхні клінічні випробування.
ТГК — єдиний канабіноїд із вираженою психоактивністю, усі інші речовини в складі коноплі її не мають, а деякі навіть виступають антагоністами тетрагідроканабінолу в боротьбі за рецептори. Для більшості споживачів рекреаційної марихуани ТГК — найважливіший компонент у складі рослини. Але в ізольованому вигляді він дає досить складний конгломерат ефектів, адже, крім яскраво вираженої психогенної активності, яка відчувається як зміна світосприйняття, є ще ціла гама терапевтичних ефектів, що виявляють себе каскадом інших відчуттів.
Трихоми на канабісі бувають трьох видів:
Головною фабрикою із синтезу канабіноїдів і терпенів є головчасті трихоми, які виглядають як кулька на довгій тонкій ніжці. Найбільше їх на чашолистках суцвіть і прилеглих листочках.
Сидячі трихоми щільно прилягають до зеленого покриву суцвіть, у них немає ніжки, а залишилася лише кулеподібна голівка. За такого самого канабіноїдного профілю, як у головчастих, прискорений метаболізм і невисокий відсоток у загальному складі трихом знижують їхній вплив на загальний склад шишок. Волоскові трихоми розкидані по всьому зеленому покриву рослин. У них скромний склад канабіноїдів, тому їх не враховують.
Цвітіння коноплі залежно від сорту може тривати від 5–6 тижнів до 3,5 місяця, тому зміна канабіноїдного профілю відбувається з різною швидкістю. Навіть на одному суцвітті всі трихоми прозорі лише перші 3–4 тижні цвітіння, потім вони починають змінювати прозорість, але відбувається це не в усіх одразу, а поступово: частина трихом стає каламутно-білою, потім їх кількість збільшується, а деякі вже набувають бурштинового відтінку, проте прозорі все одно присутні. Найскладніший момент під час вибору часу харвесту — упіймати період із максимальною кількістю молочних залоз на більшості шишок, адже на практиці нижні яруси суцвіть завжди відстають у дозріванні від тих, що ростуть на центральній колі.
| Стадія | Домінувальні канабіноїди | Терпеновий профіль |
|---|---|---|
| Прозорі | КБГ-А і КБДВ-А. | Є невелика кількість легких терпенів (C10), 15–20% від максимуму. |
| Молочно-білі | ТГК-А і КБД-А, залежно від сорту можуть переважати мінорні канабіноїди. | Максимальний рівень легких терпенів: мірцен, пінен, лімонен. |
| Бурштинові | КБН-А | Підвищується вміст сесквітерпенів до 15–20% за рахунок легких фракцій. |
Колір трихом — дуже умовний показник вмісту діючих речовин, якщо не брати до уваги сорт марихуани та умови культивації. На ринку насіння коноплі з початку 20-х років з'явилося досить багато сортів марихуани, у яких вміст екзотичних канабіноїдів перевищено в 5–20 разів. Вони не чинять такої самої психогенної дії, як ізольований ТГК, але мають власні виражені ефекти, які в сумі формують профіль психоемоційного впливу конкретного сорту.
Відсоткове співвідношення вторинних метаболітів у трихомах може змінюватися цілеспрямовано або випадково, залежно від обставин. Наприклад, під час культивації на вулиці в конкретному районі може бути дощовий і похмурий вересень та серпень — час активного цвітіння канабісу та набору шишкової маси. Жоден гровер не може вплинути на погоду і збільшити кількість сонячних днів, тому за таких обставин вміст терпенів може бути збільшеним, а канабіноїдів, навпаки, зменшеним. Причина цього явища в тому, що канабіноїди й терпени синтезуються однією і тією самою групою епітеліальних клітин, розташованих в основі трихом. У конкурентній боротьбі за поживні речовини переможе лінія терпенового синтезу, адже канабіноїди рослина продукує для розсіювання м'якого ультрафіолету. Саме УФ-випромінювання з довжиною хвилі 285–320 нм максимально поглинається рослиною та активує канабіноїдну лінію в епітеліальному шарі залозистих волосків.
Швидкість метаболізму також залежить від температури та тривалості фотоперіоду, під час якого канабіс отримує енергію.
Ідеальні умови культивації можна забезпечити лише в гроубоксі, скрупульозно дотримуючись усіх вимог до режиму вирощування:
Якщо ці умови виконано, можна очікувати, що трихоми дуже виразно свідчитимуть про терпено-канабіноїдний профіль, який обіцяє виробник насіння коноплі. Будь-які відхилення загрожують зміною споживчих характеристик суцвіть від заявлених Банком Насіння.
Трихоми в елітних сортах марихуани можуть сягати завдовжки до 1 мм, а діаметр голівки досягає 0,12 мм. Але частіше розміри менші у 2–5 разів, тому для ретельного вивчення обов'язково знадобиться лупа, а краще мікроскоп. Збільшення лупи мінімум від 10 разів допомагає виявити загальну картину, і вона дуже зручна під час вирощування у відкритому ґрунті або десь на партизанських плантаціях. Для дослідження трихом у польових умовах знадобиться:
Вивчати потрібно кілька зразків, узятих із суцвіть на різних ярусах, а щоб забезпечити найкращі умови, їх треба покласти на білу матову поверхню. Підрахунок трихом у цьому дослідженні не проводять, а оцінюють загальний стан кожного зразка.
Попередньо рекомендується за допомогою лупи провести побіжний огляд суцвіть прямо на кущі, щоб оцінити стадію цвітіння, і лише потім брати зразки з різних суцвіть. Для дослідження необхідно брати матеріал лише з тих суцвіть, де пестики коноплі вже засохли. Поки вони білі та липкі, рослина ще сподівається, що відбудеться запліднення, і до цих приймочок прилипне пилок.
Мікроскоп для визначення стадії дозрівання суцвіть канабісу підходить, але такий спосіб має свої слабкі сторони — маленьке поле зору. Навіть звичайний дитячий мікроскоп зі збільшенням у 40–50 разів покаже невелику ділянку поверхні, на якій вмістилося 2–3 десятки трихом. Але на суцвіттях їх мільйони, тому ретельно вивчивши стан кількох трихом, не можна робити висновок про стадію дозрівання всього куща.
Канабіноїдний профіль шишок марихуани змінюється двічі за час дозрівання, і якщо шукати якийсь цільовий споживчий ефект, то з одного куща можна знімати врожай у три стадії:
У першому випадку шишки міститимуть максимальну кількість попередників основних канабіноїдів — КБГ-А і КБДВ-А. На другій стадії переважатимуть ті канабіноїди, які закладені в генетиці сорту, найчастіше це ТГК-А і КБД-А. Наприкінці, перед в'яненням куща, більша частина канабіноїдів деградує, але в них різні шляхи трансформації. ТГК-А розкладається до канабінолу (КБН), а КБД-А має стабільнішу молекулярну будову, тому спочатку активується до КБД, а потім може перетворюватися на канабіельсоїн (КБЕ).
Усі ці речовини в рослині перебувають у кислотній формі, а потрапляючи в організм, взаємодіють із рецепторами різних сигнальних систем, що зрештою викликає той чи інший споживчий ефект. При цьому важливе значення має не лише стадія збору суцвіть канабісу, а й варіант витримки шишок (кюринг) та спосіб вживання.
Канабіс — дуже життєстійка рослина і чудово справляється з невеликими пошкодженнями, але щоб не нашкодити кущу, до процесу слід поставитися грамотно.
Зібрані суцвіття мають бути пронумеровані та відправлені на витримку (кюринг), щоб набути обіцяних виробником характеристик. Усі дані про терміни збору потрібно записувати в гроверський журнал, щоб через 2–3 місяці витримки не забути, яка шишка зрізана на якому терміні цвітіння та з якого саме куща.
У реальному житті свіжі суцвіття швидко висушують і дегустують, щоб зрозуміти, який потенціал у отриманого зразка.
Суцвіття, отримані на будь-якій стадії цвітіння, — це лише напівфабрикат якісної марихуани, доки вони не пройдуть витримку. Вони чинитимуть певну дію на споживача і в аматорському коноплярстві вважаються кінцевим продуктом. Якісні шишки марихуани можна порівняти з витриманим коньяком, а зібрані суцвіття — з дистилятом винного спирту, який заливають у дубові бочки для витримки. Етанол у марочному коньяку та у вихідному спирті має однакову фізіологічну дію на організм, проте різницю в якості цих продуктів усвідомлює кожен споживач. Витримані суцвіття марихуани також відрізняються від зібраних і нашвидкуруч висушених шишок.
Канабіноїди й терпени, запасені трихомами, мають власні фізіологічні властивості. Домінування тих чи інших речовин у складі продукту, що вживається, змінюватиме профіль ефектів із надзвичайно широким діапазоном проявів. У найпростішому описі це може проявлятися від м'якого стимулювального ефекту, який дають недозрілі суцвіття, до потужної седативної дії від перестиглих шишок. Проте всі ці прояви дуже індивідуальні, адже накладаються на унікальний психофізіологічний стан конкретного споживача та корелюють зі способом вживання.
Це залозисті волоски на кущі канабісу, в яких синтезуються й накопичуються вторинні метаболіти.
Трихоми молочно-білого кольору свідчать, що вміст ТГК-А або КБД-А досяг максимуму, якщо генетика орієнтована саме на синтез цих канабіноїдів.
Так, змінюється: канабіноїди з кислотної форми переходять в активну в процесі природної декарбоксилізації. Якщо цей процес затягнути, то ТГК почне трансформуватися на КБН.
UA